Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

272 специфічних належать вплив іонізуючого випромінювання, токсичних речовин, шуму та вібрації; до професійних – сувора регламентація діяльності, висока відповідальність, інформаційні перевантаження, сенсорна депривація; до соціальних – тривала розлука з родиною, особливості міжособистісних відносин у малих групах [1]. Участь у бойових діях посилює ризик розвитку нервово-психічних порушень навіть за відсутності попередньої психічної патології. Поняття «бойовий стрес» визначається як багаторівневий адаптаційний процес в умовах бойової обстановки, що супроводжується напруженням механізмів саморегуляції та формуванням специфічних психофізіологічних змін [2]. Серед провідних стресорів – тривала загроза життю, фізичне та психічне виснаження, травми, переживання втрати побратимів. Виснаження адаптаційних ресурсів може призводити до розвитку транзиторних або стійких психічних розладів, зокрема розладів адаптації (РА), тривожних і депресивних станів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [3]. За даними статистики 2016–2020 рр., РА становили 30,8% усіх діагнозів психічних розладів серед військовослужбовців, перевищуючи частоту ПТСР (7,7%) та депресивних розладів (16,5%) [4]. Дані Defense Health Agency свідчать, що розлади адаптації є найбільш поширеним діагнозом у структурі психічної патології в армії США та частіше діагностуються у жінок [5]. Дослідження Psychological Health Center of Excellence (2018) показало, що майже 46% військовослужбовців з РА мали в анамнезі інші психічні розлади; 19% діагнозів встановлювалися в перші шість місяців служби, що значно підвищувало ризик дострокового звільнення [6]. Симптоми РА виникають у відповідь на конкретний стресор протягом трьох місяців після його дії та супроводжуються емоційним дистресом, тривожністю, депресивними проявами, порушенням соціального функціонування [7,8]. У частини військовослужбовців формуються деструктивні способи подолання – зловживання психоактивними речовинами, алкоголізація, аутоагресивна поведінка [9]. За даними МОЗ України (2015), 49,5% госпіталізованих учасників