Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

282 Виявлені свідчать про розвиток хронічного МГІС різного ступеня вираженості. Виявлені закономірності процесів у вогнищі ураження за типом субкомпенсованого порушення венозного відтоку; порушення обмінних процесів (дані термоасиметрії). Стандартним компонентом, крім хірургічної допомоги, здатним поліпшити ситуацію, є комплексна медикаментозна терапія. Виражений больовий синдром веде до спазму судин. Тому важливим етапом розвитку зменшення явищ запалення є профілактика порушення мікроциркуляції в осередку і ураженому сегменті впродовж тривалого часу. Небажані ефекти застосування наркотичних аналептиків корегувалися зменшенням їх дози і заміни нестероїдними анальгетиками з вираженим знеболюючим ефектом. Найбільш повно всім цим вимогам відповідала спинномозкова анестезія (СМА), яка і застосовувалася нами у цих хворих. Від загальноприйнятої вона відрізнялася застосуванням декскетопрофену Дексалгіну® з метою премедикації і знеболення в ранньому післяопераційному періоді з розчином парацетамолу. Анестезія у хворих з незрощеннями кісток гомілки відповідала певним вимогам. Вона була простою, безпечною, надійною, малотоксичною, максимально тривалою. Фактори імунітету при цьому не повинні придушуватися. У випадках операційної травми, коли ставиться завдання купірувати біль і асептичне запалення протягом декількох днів, доцільно застосування неселективних інгібіторів, до яких відноситься декскетопрофен Дексалгіну®. Мультімодальне знеболювання доповнювалося судинними препаратами (пентоксіфілін) і коферментами (вітаміни групи В). Напередодні проводилася премедикація - нами вводився Дексалгін, розчин для ін'єкцій, 25 мг / мл, 2 мл. За півгодини до операції ін‘єкцію повторювали. Через 12 годин внутрішньо м‘язово вводили 2,0 мл Дексалгіну навіть при відсутності болю; введеня препарату тривало впродовж 3 діб. Наркотичні знеболюючи вводили у випадках вираженості больового синдрому. У хворих клінічно оцінювали розвиток післяопераційного больового синдрому на підставі показників інтенсивності болю за 10-бальною візуально-