Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

321 підтримки: театри продовжували працювати навіть під обстрілами (Харківський театр опери та балету не припиняв діяльності у бомбосховищі [1]), а бібліотеки організовували різні заходи навіть у підвалах. Ця трансформація засвідчила перехід від розуміння культури як сфери естетичного споживання до її сприйняття як стратегічного ресурсу національної стійкості та психологічної опори. Організаційна трансформація сфери культури відображає те, як культурні інституції адаптувалися до нових реалій. Війна не лише руйнувала структури, але й створювала простір для інституційних інновацій та суб‘єктності стейкголдерів, перетворюючи культурну сферу на гнучку, мобільну систему національної резильєнтності. Найбільш масштабним проявом організаційної трансформації стала евакуація музейних колекцій та зміна локацій роботи установ. Так, релокований Маріупольський краєзнавчий музей, будівля якого була зруйнована у квітні 2022 року, організував у Дніпрі виставку «Зруйнована, але не знищена» з цифровими копіями втрачених експонатів [11]. Водночас виникали нові організаційні форми – багатофункціональні культурні простори, які поєднували різні функції та адаптувалися до потреб воєнного часу. Jam Factory у Львові, який відкрився у листопаді 2023 року після 8 років ревіталізації, став мультифункціональним культурним центром, реалізовуючи освітні й арттерапевтичні проєкти, спрямовані, у тому числі, на підтримку переселенців з інших регіонів [12]. Такі простори демонструють перехід від монофункціональних установ до гнучких центрів культурних послуг, що реагують на актуальні суспільні потреби. Крім того, взаємодія з європейськими та світовими партнерами змінила саму логіку функціонування українських закладів культури: від моделі централізованого державного утримання до гнучкої системи міжнародних партнерств, проєктного фінансування та інтеграції у глобальні культурні мережі. Це сприяло не лише матеріальній підтримці в умовах кризи, а й інституційній модернізації через засвоєння нових управлінських практик та стандартів роботи.