Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

56 підзвітність, що визначають як її організацію, так і функціонування. Вони випливають із положень Конституції України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і забезпечують самостійність органу, суспільну довіру та запобігання зловживанням владними повноваженнями [2, c. 190-194]. Значна частина практичної діяльності Вищої ради правосуддя реалізується відповідно до положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя», насамперед щодо підготовки обов‘язкових консультативних висновків до законопроєктів у сфері судоустрою та статусу суддів [3]. Водночас орган узагальнює пропозиції судів і установ системи правосуддя з питань удосконалення законодавства та взаємодіє з Верховною Радою України, що свідчить про реалізацію його конституційних повноважень у сфері правосуддя [4, c. 26]. Важливу роль відіграють контрольні функції, передбачені Конституцією України [5], які охоплюють дисциплінарні процедури, питання несумісності, звільнення чи відсторонення суддів і участь у створенні або реорганізації судів [6, c. 434-435]. Разом із управлінською та координаційною діяльністю це забезпечує стабільність судової системи, розвиток її інституційної взаємодії, цифровізацію процедур і підвищення довіри суспільства до правосуддя [7, c. 65- 71]. Засади формування, склад і порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначені Конституцією України [5] та деталізовані в Законі України «Про Вищу раду правосуддя» [3], які встановлюють змішану модель її формування. До складу органу входять представники суддівського корпусу та інших правничих професій, участь яких, зокрема, пов‘язана з положеннями Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» щодо представництва адвокатури в процедурах формування органів суддівського врядування [8]. Водночас ефективність функціонування ВРП значною мірою залежить від своєчасності призначення її членів, оскільки відсутність чітко визначених строків у законодавстві може спричиняти затягування процедур і негативно