Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

84 статус «заповідника» на карті не гарантує збереження цінного біорізноманіття чи ландшафтних комплексів, якщо управління територією неефективне. Поняття PAME (Protected Area Management Effectiveness) стало фундаментом, на якому будується сучасна екологічна політика ЄС [1]. Для України, в контексті євроінтеграції, впровадження цих підходів – це перехід від пострадянської моделі «охорони від людей» до європейської моделі «управління заради результату». Це шанс перетворити парки на папері на дієві інституції, що здатні протистояти викликам зміни клімату та антропогенного тиску. В основі більшості європейських систем оцінки природоохоронних. територій лежить цикл управління, розроблений комісією МСОП (IUCN) [1, с.7]. Він пропонує оцінювати не лише кінцевий результат, а весь ланцюжок дій та складається із шести ключових фаз: контекст, планування, ресурси, процес, результати та наслідки . Оцінка вважається повною лише тоді, коли вона аналізує не тільки те, скільки грошей було витрачено на природоохоронні заходи (Inputs), а й те, чи зберігся конкретний вид/популяція/екосистема/ландшафт тощо у результаті цих витрат (Outcomes) [1, с. 7]. Європейські країни використовують різні інструменти залежно від масштабу завдань. Найбільш розповсюдженими є методики METT та RAPPAM завдяки їхній простоті. METT (Management Effectiveness Tracking Tool) – інструмент для «внутрішньої діагностики» конкретного природоохоронної установи. Він складається з детального опитувальника, де кожна сфера діяльності оцінюється за шкалою від 0 до 3. Дозволяє дирекції парку бачити динаміку розвитку інституції протягом років. Його перевагою є досить висока деталізація та можливість отримання фідбеку від колективу [2, с. 9-11]. RAPPAM (Rapid Assessment and Prioritization) використовується для оцінки всієї мережі природоохоронних територій країни. Допомагає зрозуміти, куди спрямувати обмежені бюджетні кошти в першу чергу [3, с. 4-6]. Його перевагою є можливість виявити системні проблеми галузі.