Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

229 Соціально-психологічна реабілітація учасників бойових дій є актуальною проблемою сучасної психології та психіатрії, оскільки велика кількість ветеранів повертаються до цивільного життя із симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожності, депресії та порушеною соціально- психологічною адаптацією [3, 4]. Наукові дослідження свідчать, що у значної частини ветеранів спостерігаються клінічно або субклінічно значущі прояви ПТСР, що негативно впливають на їхнє соціальне функціонування, міжособистісні стосунки та якість життя [4, 6]. Розроблена програма соціально-психологічної реабілітації ґрунтується на біопсихосоціальному підході, запропонованому Engel [1], який передбачає комплексну роботу з біологічними, психологічними та соціальними аспектами травматизації. Концептуально програма інтегрує психотерапевтичні, психоедукаційні та соціально-підтримувальні заходи, що дозволяє одночасно працювати з травматичним досвідом, внутрішніми ресурсами особистості та зовнішнім соціальним середовищем. Психотерапевтичний компонент програми базується на когнітивно-поведінкових підходах, розроблених Beck [2], які ефективно застосовуються для корекції дезадаптивних переконань, роботи із травматичними спогадами та регуляції емоційного стану. Програма реалізується у декілька послідовних етапів. Перший, діагностично-мотиваційний етап, передбачає проведення комплексної психодіагностики учасників бойових дій, оцінку рівнів ПТСР, тривожності, депресії, резильєнтності, соціальної підтримки та адаптації [3, 6]. У рамках цього етапу проводяться індивідуальні консультації, спрямовані на встановлення терапевтичного контакту та формування безпечного психологічного середовища, а також психоедукація щодо природи травматичних реакцій і способів саморегуляції. Такий підхід дозволяє підвищити мотивацію учасників до участі в реабілітаційних заходах та усвідомлення ними власного психоемоційного стану.