Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

23 макроекономічною невизначеністю формують стан «фінансового шоку», коли доступ до ринків капіталу блокується, а внутрішні джерела самофінансування вичерпуються через падіння рентабельності [5; 3]. Відтак, управління ресурсами має трансформуватися у гнучку систему стратегічної адаптації, де кожна стаття пасиву оцінюється через призму її чутливості до зовнішніх змін. Це підтверджує необхідність переходу від статичних звітних показників до динамічного моделювання фінансового стану емітента [6; 8]. Ефективна протидія викликам ризику та невизначеності вимагає впровадження інтегрованої системи ризик-менеджменту, що охоплює як класичні кількісні методи математичної оцінки, так і новітні якісні підходи стратегічного прогнозування. Для АТ пріоритетним завданням є використання методології Value at Risk (VaR) та Expected Shortfall (ES), які дозволяють з високим ступенем довіри ідентифікувати межу потенційних втрат капіталу [4]. Проте в умовах глибокої системної кризи, коли волатильність ринків стає аномальною, доцільно застосовувати методику багатоваріантного стрес- тестування (Stress Testing), що моделює реакцію фінансових ресурсів на екстремальні, але ймовірні події [1; 2]. Систематизація методів та інструментів, що забезпечують адаптацію фінансового управління АТ до умов високої невизначеності, представлена у табл. 2. Висновки щодо представленого інструментарію свідчать, що в умовах воєнної та повоєнної турбулентності найбільшу результативність демонструє поєднання інструментів хеджування та динамічного резервування [10; 6]. Для акціонерних товариств стратегічно важливо забезпечити високий рівень диверсифікації джерел пасивів, уникаючи критичної залежності від банківських кредитів, вартість яких може різко зрости [6]. Крім того, перехід до сценарного планування дозволяє формувати адаптивні бюджети, які автоматично коригуються залежно від зміни макроекономічних індикаторів, що забезпечує безперервність фінансування критичних бізнес-процесів [7; 10].