Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

258 метаболітами, стимулює синтез та вивільнення цитокінів, медіаторів запалення та металопротеїназ матриксу, що призводить до пошкодження тканин. Прогресування та тяжкість захворювання залежать від агресивності ясенної біоплівки, якій протидіє імунна відповідь. Жіночий пародонт зазнає змін у розвитку, починаючи з періоду статевого дозрівання та прогресуючи протягом менструації, вагітності та менопаузи в залежності від рівня статевих гормонів в організмі [2, c. 264]. Естрогени, прогестерон та тестостерон, впливають на імунітет. Загалом, тестостерон пригнічує імунну відповідь, тоді як естроген посилює імунну відповідь [3, c. 6361]. Яєчники, що секретують естроген, відповідають за підтримку вторинних статевих ознак та ріст матки, тоді як прогестерон впливає на другу половину менструального циклу та вагітність. Прогестерон впливає на кровопостачання тканин ясен та пародонту через рецептори, що присутні в них [2, c.264]. Це призводить до вироблення простагландинів та руху поліморфноядерних лейкоцитів, що ще більше посилює запалення, тоді як естроген посилює запальний компонент ясен без відкладення бактеріального нашарування. Зниження рівня естрадіолу в жінок при полікістозі яєчників призводить до порушення функціонування слизових оболонок та ясен, збільшуючи їх схильність до інфекцій та запалень [4, c. 43]. Гормональні коливання протягом життя жінки можуть спричинити посилену запальну реакцію на зубне нашарування, що призводить до гінгівіту. Високий рівень запалення ясен (кровоточивість та гіперемія) є типовими ознаками гормонально-асоційованого гінгівіту. Симптоми варіюються залежно від індивідуальних реакцій на гормональні зміни. Схильність до пародонтальної інфекцій зростає через зміни в імунній системі та обумовлена гормональними змінами та пригніченням активності Т -клітин, зниженням хемотаксису та фагоцитозу нейтрофілів, зміненою відповіддю лімфоцитів та пригніченим виробленням антитіл, хронічним стресом у матері та навіть дефіцитом поживних речовин, що супроводжується їх підвищеною потребою як організмом матері, так і плоду [2, c. 264].