Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

175 військовими психологами сьогодення мають спільний фокус дослідження – СПРИЙНЯТТЯ однієї людини іншою. Слід зауважити, що автори не ставили на меті визначити та обґрунтувати ОБ’ЄКТИВНІ УМОВИ розвитку малих соціальних груп. Військове середовище, як свідчить наш досвід вивчення та розуміння крос-культурних відмінностей у функціонуванні малих соціальних груп, наприклад, у регулярних військових силах Великої Британії, США, Данії, Норвегії та інших, висуває певні вимоги до психологічних рис військовослужбовців, які діють в особливих та ризиконебезпечних умовах. Цей фактор є домінантним в психологічній ПІДГОТОВЛЕНОСТІ малої військової групи, в її основних видах психологічної підготовки до дій в особливих умовах з високим ризиком для життя військового. Специфіка функціонування соціальних груп у військовому середовищі, їх «особливості…, констатує В. Ягупов, їх підпорядкування загальним соціально-психологічним законам і закономірностям є доказом актуальності цих проблем у військово-професійній діяльності офіцера….»[23, c.218]. Отже, оцінка психологічної характеристики діяльності, наприклад, військового підрозділу ЗСУ України як малої соціальної групи в особливих (екстремальних) умовах, не може бути об’єктивною, якщо офіцер-вихователь не розуміє мотивів діяльності, моделей поведінки воїна-новачка, контрактника, або сержанта, не визначає характер взаємовідносин у малій військовій групі під час та після бойових дій в особливих умовах. Психологічні риси кожного воїна і групи в цілому впливають і визначають їх спільну психологічну підготовленість до дій, а значить – їхню ЕФЕКТИВНІСТЬ. І тому ми вважаємо, розуміння цих психологічних рис в особливих умовах діяльності, наприклад операторів - спецпризначенців, та військовослужбовців регулярних військових сил, їх порівняльна характеристика є неоціненим психологічним джерелом для розробки спеціальних програм підтримки та розвитку, орієнтованих на військові підрозділи, зокрема, малі соціальні групи.