Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

56 моделями нейронних мереж для розробки "цифрових профілів" типової поведінки користувачів. Показано, що інтеграція аномальних та сигнатурних методологій для підвищення точності виявлення при мінімізації хибно позитивних результатів є можливою. Пояснюються деякі важливі аспекти, що впливають на продуктивність систем виявлення вторгнень, такі як якість навчальної вибірки, актуальність баз даних сигнатур, продуктивність мережевої інфраструктури та адаптивність алгоритмів до нових типів загроз. Це вимагає інтелектуального багаторівневого моніторингу як пріоритетного напряму політики для розвитку кібербезпеки у структурах правоохоронних органів. Ключові слова: несанкціонований доступ; система виявлення вторгнень (IDS); методи виявлення аномалій; методи виявлення зловживань; кібербезпека; захист інформаційних ресурсів. Усі способи виявлення несанкціонованого доступу поділяються на дві основні групи: методи виявлення аномалій і методи виявлення зловживань. Перший тип ґрунтується на попередньо сформованій моделі нормальної поведінки об’єктів спостереження, тому будь-яке відхилення від визначеної норми розглядається як потенційне порушення безпеки. Методи ж виявлення зловживань спираються на базу описів уже відомих атак або порушень: якщо поведінка певного об’єкта відповідає характеристикам зафіксованої раніше атаки, система інтерпретує її як загрозу або факт вторгнення [1]. Метою нашої роботи є системний аналіз та класифікація сучасних методів виявлення несанкціонованого доступу, порівняння ефективності підходів на основі аномалій та зловживань, а також визначення ключових факторів, що впливають на точність роботи систем виявлення вторгнень у високошвидкісних мережевих середовищах. В умовах воєнного стану захист інформаційних ресурсів Національної поліції України набуває критичного значення. Постійні кібератаки з боку агресора спрямовані на викрадення персональних даних громадян, оперативної інформації та дестабілізацію державних реєстрів. Практичним прикладом