Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

221 Мета роботи: обґрунтувати ефективність методики збереження активності зубощелепної системи та стимуляції травлення у пацієнтів із езофаго- та гастростомами. Матеріали та методи. Проаналізовано клінічний випадок пацієнтки В., 31 р., із післяопіковою рубцевою стриктурою та стравохідно-бронхіальною норицею. На етапі лікування між ліквідацією нориці та пластикою стравоходу впроваджено методику «уявного годування» (Modified Sham Feeding): пероральне споживання їжі з її відведенням через шийну езофагостому паралельно з ентеральним введенням поживних сумішей через гастростому. Суть методики та результати: 1. М'язово-суглобова профілактика: Активна робота масетерів підтримує тонус жувальної та мімічної мускулатури, запобігаючи дегенеративним змінам у скронево-нижньощелепному суглобі. 2. Нейрорефлекторна адаптація: Регулярне ковтання підтримує координацію м'язів глотки, нівелюючи ризик «дисфагії від бездіяльності», що є критичним для успішної майбутньої езофагопластики. 3. Цефалічна фаза травлення: Стимуляція смакових рецепторів запускає нейрогуморальну відповідь (секрецію слини та шлункового соку), що частково компенсує посттравматичну гіпоацидність та покращує засвоєння нутрієнтів. 4. Психосоціальна стабілізація: Сенсорна насиченість (смак, текстура їжі) суттєво знижує рівень стресу та депресії, забезпечуючи активну участь пацієнта у реабілітації (re-education). Висновки. Впровадження підходу «уявного годування» дозволило не лише стабілізувати нутритивний статус (збільшення індексу маси тіла хворої з 13 до 18 кг/м²), а й зберегти функціональність зубощелепної системи. Поєднання етапної хірургічної декомпресії з ранньою стимуляцією фізіологічних рефлексів є ключовим чинником успішної підготовки до реконструктивного етапу.