Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

22 держави, а інституційною гарантією безперешкодного здійснення дипломатичних функцій. Разом із тим формальна універсальність міжнародного стандарту не означає однаковості його практичної реалізації. Організація охорони дипломатичних установ значною мірою залежить від національної правової системи, інституційної спроможності органів влади, моделі поліцейського управління, рівня безпекових загроз та соціально-політичної культури держави перебування. У сучасних умовах дипломатичні представництва дедалі частіше стають об‘єктами масових акцій протесту, інформаційного тиску, екстремістських посягань або проявів геополітичного напруження. У країнах підвищеного ризику або зі специфічними правовими традиціями механізми охорони набувають різних форм – від процедурно врівноваженої моделі до посиленої безпекової мобілізації. Метою даного дослідження є порівняльний аналіз моделей охорони дипломатичних представництв у різних правових і безпекових контекстах на прикладі Великої Британії, Франції, США, Туреччини, Ізраїлю та Нігерії. Методологія дослідження. Методологічну основу становлять порівняльно-правовий, системно- структурний та інституційний підходи. Дослідження базується на аналізі міжнародних норм дипломатичного права, національного законодавства про публічний порядок та безпеку, а також практики діяльності правоохоронних органів у сфері охорони дипломатичних об‘єктів. Для цілей аналізу держави згруповано за моделями ризику та правового регулювання: 1. Ліберально-демократична протестна модель. 2. Геополітично напружена модель посиленого захисту. 3. Модель із обмеженою інституційною спроможністю.