Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

86 самопрезентації через сторітелінг. За результатами опитування, 34,4% учасників оцінили свій рівень довіри, викликаний дописом, у 4 бали, 32% дали оцінку 3 бали, 21,9% – 5 балів. 35,9% респондентів зазначили, що допис мотивує їх подорожувати, для 34,4% він виглядав щирим й особистим, на 33,6% опитуваних він справив позитивне враження. Отже, метод сторітелінг з використанням емоційних мовних засобів створює в аудиторії відчуття «діалогу» з контент-мейкером, сприяє ідентифікації з автором, підвищує рівень довіри в підписників. Уривок з допису тревел-блогерки Caroline Foster є прикладом гумористичної стратегії. Допис викликав позитивні емоції у 46,9% респондентів, 32% ствердили, що публікація надихає подорожувати, 32% опитуваних відзначили, що текст виглядає щирим та особистим. Отже, результати опитування підтверджують, що гумористина стратегія допомагає знизити напруження та сприяти ідентифікації з автором. На узагальнююче питання «У якій мірі Ви довіряєте тревел-блогерам?» більшість респондентів (53,1%) оцінили власний рівень довіри у 3 бали. 36,6% обрали 4 бали, 11,7% – 2 бали, 5,5% опитуваних обрали 1 бал, та 3,1% – 5 балів. Учасники опитування пояснили свій вибір таким чином: 32% респондентів відповіли, що вважають контент надто рекламним, 26,6% ствердили, що мали позитивний досвід, пов‘язаний із тревел-блогом, 17,2% – навпаки, мали негативний досвід. 20,3% зазначили, що, на їхню думку, тревел-блогери виглядають щирими. За результатами опитування найефективнішими виявилися стратегії інтимної автентичності та емоційної апеляції, які знижують соціальну дистанцію та створюють образ реальної людини, а не «комерційний бренд». Найбільш несподіваним результатом опитування став «ефект перенасичення». З‘ясувалося, що якщо блогер занадто емоційний або використовує забагато прикметників у найвищому ступені, учні перестають йому довіряти. Вони сприймають це як «фейк» або як «надто відверту рекламу». За результатами дослідження можна зробити наступні загальні висновки.