Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

178 Ключові слова: українська Академія Архітектури (УАА), Академія архітектури УРСР, повоєнна відбудова, просторове планування, урбаністика, містобудування, культурна ідентичність, архітектурна спадщина, сакральна архітектура, синтез мистецтв, архітектурна наука, ЦДАВО України. Історичний досвід інтеграції мистецтв (1945–1949 рр.) . Масштаби руйнувань українських міст і сіл у роки Другої світової війни зумовили створення у 1945 році Академії архітектури Української РСР. Під керівництвом В. Г. Заболотного ця інституція інтегрувала питання художнього оздоблення та збереження традицій безпосередньо в стратегію відбудови. Аналіз планів науково-дослідних робіт Академії, що зберігаються у фонді № 4802 Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України, демонструє, що вже у 1948 році дослідження були консолідовані навколо фундаментальних проблем, серед яких чільне місце посіли монументальне мистецтво та художня промисловість в архітектурі. В Академії функціонували спеціалізовані інститути та майстерні, науковці яких вивчали традиції українського народного ткацтва, килимарства, настінного розпису та архітектурної кераміки. Завданням цих підрозділів було впровадження національних елементів у масове будівництво, зокрема у монументально-декоративне оздоблення сільських клубів та інших культурно- освітніх установ. Такий підхід дозволив зберегти національний колорит навіть в умовах жорсткої типізації будівельних процесів. Сучасні виклики та діяльність президента О. С. Слєпцова в умовах війни. Через вісім десятиліть після свого заснування Україна знову постала перед катастрофічними наслідками тотального руйнування населених пунктів, цілеспрямованим знищенням культурної спадщини та загрозою втрати архітектурної ідентичності. В умовах сьогодення діяльність чинного Президента УАА, Народного архітектора України, доктора архітектури, професора Олега Семеновича Слєпцова спрямована на подолання цих викликів як на національному, так і на глобальному рівнях.