Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

72 координація дій між технічними спеціалістами та оперативними підрозділами. У межах реагування на гібридні загрози підрозділи НГУ залучаються до блокування районів, де через інформаційні провокації виникає загроза масових заворушень, забезпечуючи при цьому коридори для роботи гуманітарних місій. Військовослужбовці опановують методики розпізнавання "агентів хаосу", які в натовпі намагаються транслювати ворожі наративи та підбурювати громадян до протиправних дій. Важливим елементом підготовки є використання мобільних груп інформування, які безпосередньо на місцях подій надають населенню перевірені дані, нейтралізуючи вплив чуток у режимі реального часу. Крім того, гвардійці тренуються діяти в умовах "інформаційного вакууму", коли через кібердиверсії ворога тимчасово відсутній мобільний зв'язок та інтернет, що потребує використання альтернативних каналів комунікації з громадою. Такий комплексний підхід гарантує, що силова складова захисту держави буде нерозривно пов'язана з інтелектуальною протидією когнітивним атакам супротивника. Зрештою, високий рівень підготовки особового складу дозволяє не лише фізично захищати інфраструктуру, а й виступати гарантом соціального спокою у найбільш вразливі моменти кібервійни. Технічне оснащення правоохоронців засобами OSINT (розвідка на основі відкритих джерел) дозволяє випереджати розвиток ворожих операцій. В межах програм CEPOL українські фахівці отримують доступ до передових методик аналізу великих даних [10, с. 30]. Це допомагає вибудовувати прогностичні моделі розвитку інформаційних атак. Використання штучного інтелекту для автоматичного виявлення діпфейків стає новою нормою в роботі правоохоронних структур. Проте технічні засоби є лише частиною успіху; критично важливою є професійна етика. Правоохоронці не повинні перетворюватися на інструмент цензури, а діяти виключно проти ворожих операцій впливу. Стратегія розвитку МВС до 2027 року прямо вказує на необхідність прозорості у сфері кіберзахисту [5, с. 9]. Це зміцнює довіру громадян до офіційних джерел інформації. Громадська довіра є найпотужнішою зброєю проти будь-якого ІПСО. Застосування сучасних інструментів візуалізації