Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

89 формати забезпечують різноплановість пізнавальної діяльності та активізують творчий пошук учнів. Методичну основу креативного навчання становлять теоретичні й експериментальні напрацювання, евристичні бесіди, різні форми діалогу – керованого до вільного, наукові дискусії, семінарські заняття, проєктна робота, моделювання індивідуальних освітніх рішень, презентація та захист учнівських дослідницьких проєктів, а також підготовка публічних виступів та інші види творчої діяльності. Науковці підкреслюють, що «така діяльність формує дослідницьку культуру учнів і розвиває навички творчої співпраці» [5, с. 10]. У процесі розвитку креативності відбувається поєднання свідомих і підсвідомих складників мислення, що, на думку деяких учених, постає як формування «надсвідомості». Вона забезпечує здатність до миттєвого узагальнення творчих дій і перетворення отриманої інформації на художній образ або оригінальне авторське розв‘язання проблеми [4, с. 22]. Креативність проявляється в успішному проходженні всіх фаз творчого процесу: умінні самостійно усвідомлювати проблеми, знаходити варіанти їх розв‘язання й упроваджувати творчі задуми в реальних продуктах діяльності [1, с. 44]. Отже, креативність постає як особистісна риса, що спирається на внутрішній потенціал людини та її прагнення до самореалізації шляхом творчої індивідуальності. Вона поєднує особисті потреби з суспільно важливими інтересами, а її зміст розкривається через гармонійний розвиток інтелектуальних, емоційних і мотиваційних складників особистості [2, с. 57]. У психології креативність трактується як складне інтегроване явище, що охоплює творчі здібності, інтелектуальну гнучкість, нестандартність мислення, поведінкові прояви творчості та здатність доводити ідею до практичного результату. Водночас наголошується, що «креативність актуалізується лише за наявності сприятливого освітнього середовища, яке підтримує свободу думки та право на помилку» [5, с. 11]. У наукових підходах до структури креативності зазвичай виділяють мотиваційний, інтелектуальний, емоційний і діяльнісний компоненти, кожен із