Proceedings of the International scientific and practical conference ― German Ukrainian Forum on Reconstruction and Innovation‖ (March 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. - 135 p.

114 викликами, висуває принципово нові вимоги до професійного потенціалу медичних фахівців як стратегічного ресурсу держави. Актуальність цієї проблеми зумовлена необхідністю глибшого психологічного осмислення структури потенціалу медика, що інтегрує не лише фахову компетентність, а й мотиваційні, ціннісні та особистісні характеристики, які забезпечують ефективність діяльності в умовах надмірного емоційного навантаження та дефіциту ресурсів. З огляду на зростання ризиків професійного вигорання та потребу в забезпеченні високих стандартів пацієнтоорієнтованої допомоги, особливого значення набуває наукове обґрунтування внутрішніх психологічних ресурсів і механізмів розвитку професійного потенціалу як цілісної характеристики фахівця, здатної гарантувати стійкість та якість функціонування медичної системи в ситуаціях невизначеності. Теоретичне підґрунтя дослідження потенціалу особистості у вітчизняній психології базується на концепціях психічних резервів (Г. Костюк, С. Максименко) та інтеграції внутрішніх ресурсів і життєвих смислів (Т. Титаренко). Проблема професійного потенціалу детально розкрита через призму фахового розвитку (В. Ягупов), онтологічного виміру (І. Маноха), механізмів його актуалізації (І. Поліщук, О. Багрім), а також діяльнісного (В. Бочелюк), ціннісного (С. Федоренко) та творчо-духовного спрямування (В. Моляко, І. Зязюн, Е. Помиткін). Важливим доповненням є праці О. Креденцер щодо професійної самоефективності, що корелює із зарубіжними підходами: гуманістичною традицією (А. Маслоу, К. Роджерс), теоріями самоефективності А. Бандури та професійного розвитку Д. Сьюпера й Е. Шейна. Ресурсний контекст дослідження доповнюється концепцією психологічного капіталу Ф. Лютанса, що дозволяє розглядати потенціал як динамічну систему внутрішніх можливостей фахівця. Незважаючи на ґрунтовну теоретичну базу, спостерігається дефіцит досліджень професійного потенціалу саме медичних фахівців, чия актуальність у сучасних кризових умовах зумовлена критичною залежністю якості медичної