Proceedings of the International scientific and practical conference ― German Ukrainian Forum on Reconstruction and Innovation‖ (March 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. - 135 p.

11 У цьому контексті доцільним є поглиблення теоретичних засад дослідження загроз фінансовій безпеці банків, а також їх групування за ключовими ознаками з метою формування аналітичної основи для подальшої кількісної та якісної оцінки. Такий підхід дозволяє не лише конкретизувати зміст і структуру загроз, а й забезпечує підґрунтя для розроблення ефективних управлінських рішень, спрямованих на підвищення фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності та конкурентоспроможності банківських установ. У сучасній науковій літературі поки що не сформовано єдиного підходу до оцінювання загроз безпеці комерційних банків, що зумовлює наявність різних підходів до їх класифікації. Так, І. Бітнер і О. Коротких пропонують розмежовувати загрози за джерелом їх виникнення на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх вони відносять вплив клієнтів, партнерів, конкурентів, кримінальних угруповань, державних інституцій та окремих фізичних осіб, тоді як внутрішні загрози пов’язують із діяльністю власників банку, адміністративного апарату, керівників структурних одиниць, працівників і неформальних груп у межах банківської установи [4]. О. І. Барановський розглядає загрозу банківській безпеці як об’єктивно наявну ймовірність завдання банку матеріальних або нематеріальних втрат. Відповідно до джерел формування він виділяє три групи загроз: антропогенні, техногенні та стихійні. Антропогенні загрози пов’язані з діями кримінальних структур, потенційних правопорушників, недобросовісних партнерів, конкурентів і персоналу банку. Техногенні загрози зумовлені неналежною надійністю технічних і програмних засобів, систем зв’язку, охорони та сигналізації. Стихійні загрози виникають під впливом природних явищ і надзвичайних ситуацій природного характеру [3, с. 7–16]. Зазначені загрози можуть впливати на різні складові банківської безпеки, зокрема на фінансові ресурси, конфіденційну інформацію, технічну та програмну інфраструктуру, засоби зв’язку, персонал, приміщення банку, сховища та інші матеріальні активи.