Proceedings of the International scientific and practical conference ― German Ukrainian Forum on Reconstruction and Innovation‖ (March 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. - 135 p.

29 громадянами. У цьому контексті державний внутрішній аудит виступає ключовим інструментом забезпечення належного врядування, оскільки поєднує функції контролю, оцінювання та консультування. Інституційне становлення внутрішнього аудиту в ЄС має глибоке історичне підґрунтя, що бере початок із інтеграційних процесів середини ХХ століття та закріплюється в сучасному вигляді після підписання Маастрихтського договіру. Сучасна система управління ЄС включає такі інституції, як Європейська комісія, Європейський парламент та Європейська рахункова палата, які забезпечують багаторівневий контроль за використанням фінансових ресурсів. Особливу роль у цій системі відіграє внутрішній аудит, який на рівні Європейської комісії представлений Службою внутрішнього аудиту (IAS). Його діяльність спрямована на оцінку ефективності систем внутрішнього контролю, управління ризиками та процесів врядування. Важливою рисою є централізація аудиторської функції та її відповідність міжнародним стандартам, зокрема підходам Institute of Internal Auditors. На національному рівні внутрішній аудит функціонує як складова системи фінансового контролю та підтримки управлінських рішень. У Румунії його розвиток тісно пов’язаний із процесами європейської інтеграції, особливо після вступу до ЄС у 2007 році. Концептуальною основою розвитку внутрішнього аудиту в Румунії став підхід Public Internal Financial Control (PIFC), підтриманий Світовим банком та програмами технічної допомоги. Внутрішній аудит визначається як незалежна діяльність, спрямована на надання впевненості та консультацій з метою вдосконалення управлінських процесів. Попри досягнутий прогрес, система внутрішнього аудиту стикається з рядом проблем, серед яких недостатнє розуміння його ролі керівництвом, обмежені ресурси, нерівномірний рівень професійної підготовки та недостатня незалежність аудиторів. Особливо це проявляється на рівні місцевого самоврядування, де спостерігаються структурні дисбаланси та формальний характер впровадження аудиторських процедур.