Proceedings of the International scientific and practical conference ― German Ukrainian Forum on Reconstruction and Innovation‖ (March 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. - 135 p.

55 Україна приєдналася до глобального руху відкритих даних із певним запізненням, однак досить динамічно скоротила це відставання. Перші кроки в цьому напрямі були зумовлені впливом міжнародних практик та ініціатив громадянського суспільства. Ще до появи цілісної державної стратегії сформувалося середовище прихильників відкритих даних: у 2013 році стартував громадський проєкт CityScale, який став одним із перших незалежних ресурсів такого типу в Україні. Україна долучилася до Міжнародної хартії відкритих даних 22 вересня 2016 року. На початку 2014 року завдяки волонтерській підтримці було створено демонстраційну версію національного порталу відкритих даних (data.gov.ua) , що наочно продемонструвала можливості оприлюднення інформації органами влади. У червні того ж року було засновано Державне агентство з питань електронного урядування – інституцію, якій згодом доручили координування політики у сфері відкритих даних. Наприкінці 2014 року було підготовлено зміни до законодавства, а 9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 319-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних». Цей закон зобов’язав розпорядників інформації оприлюднювати дані у форматі, що дозволяє їх подальше вільне використання та поширення, зокрема на Єдиному державному вебпорталі (data.gov.ua ) та власних вебресурсах. Отже, саме 2015 можна вважати роком запровадження офіційної державної політики у цій сфері. Згодом уряд конкретизував механізми її реалізації, затвердивши перелік обов’язкових для оприлюднення наборів інформації, визначивши формати та періодичність їх оновлення [6]. Відтоді відкриті дані стали невід’ємною складовою електронного врядування та ширшої системи забезпечення доступу до публічної інформації в Україні. Відкриті дані в Україні також починають визнавати за їхню потенційну економічну цінність. За оцінками Київської школи економіки, відкриті дані наразі приносять українській економіці від 746 до 903 мільйонів доларів і можуть зрости до 1,4 мільярда доларів або 0,84% ВВП до 2025 року [7].