Proceedings of the International scientific and practical conference ―Research Horizons in the Modern World‖ (March 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 135 p.

101 Обґрунтовано необхідність ранньої мультидисциплінарної реабілітації, що включає індивідуалізовану фізичну терапію, регенеративні методи, психологічну підтримку та профілактичну вакцинацію. Ключові слова: деформуючий остеоартроз, постковідний синдром, якість життя, депресія, реабілітація, ураження суглобів. Вступ. / Introduction. Деформуючий остеоартроз (ДОА) залишається однією з провідних причин хронічного болю, обмеження рухливості та зниження якості життя серед осіб середнього та похилого віку. Захворювання характеризується прогресуючим руйнуванням суглобового хряща, змінами субхондральної кістки, синовітом та поступовою деформацією суглобів, що призводить до значного обмеження повсякденної активності та соціальної участі [9; 12]. Пандемія COVID-19 суттєво ускладнила ситуацію для цієї категорії пацієнтів. Перенесена коронавірусна інфекція часто залишає після себе постковідний синдром (long COVID), який проявляється хронічною втомою, міалгіями, артралгіями, когнітивними порушеннями та стійким низькоінтенсивним запаленням [7; 11]. У пацієнтів з ДОА ці прояви посилюють больовий синдром, подовжують періоди загострень, сприяють м’язовій гіпотрофії та прискорюють дегенеративні процеси в суглобах. Крім того, тривала іммобілізація під час гострої фази хвороби та психоемоційний стрес додатково погіршують функціональний стан і ментальне здоров’я [10]. Актуальність проблеми полягає в тому, що комбінація ДОА та постковідних ускладнень створює новий клінічний фенотип, який вимагає перегляду підходів до реабілітації, профілактики та оцінки якості життя. Саме тому важливо проаналізувати сучасні виклики та клініко-соціальні аспекти цієї патології. Мета роботи. / Aim. Оцінити вплив постковідного синдрому на якість життя пацієнтів з деформуючим остеоартрозом, визначити ключові клінічні та