Proceedings of the International scientific and practical conference ―Research Horizons in the Modern World‖ (March 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 135 p.

114 У віковій групі 15–16 років міжгрупові відмінності набувають системного характеру і стають статистично значущими за більшістю показників. Так, рівень функціональних можливостей нервової системи у футзалістів становив 4,3 ± 0,24 1/с², тоді як у нефутзалістів — 2,0 ± 0,15 1/с² (t = 8,1; p < 0,05). Середній час сенсомоторної реакції у спортсменів був достовірно меншим — 299,7 ± 26,75 мс проти 414,2 ± 23,50 мс у нефутзалістів (t = 3,2; p < 0,05). Значення показника усталеності реакції також істотно відрізнялися: –3,9 ± 0,75 мс у футзалістів і 0,8 ± 0,19 мс у нефутзалістів (t = 6,1; p < 0,05). Функціональний рівень системи у спортсменів становив 4,7 ± 0,15 од., у нефутзалістів — 3,0 ± 0,12 од. (t = 8,8; p < 0,05). Отже, у старшому підлітковому віці перешкодостійкість уваги у футзалістів набуває більш високого рівня розвитку, що свідчить про ефективніший когнітивний контроль в умовах дії сторонніх подразників. Результати дослідження подано на рис. 3.11. Рис. 3.11. Показники перешкодостійкості уваги у юних футзалістів та нефутзалістів віком 15–16 років Таким чином, за показниками перешкодостійкості найбільш переконливі переваги спортсменів виявляються саме у віці 15–16 років, що свідчить про виражену вікову динаміку розвитку механізмів когнітивного контролю. Висновки Встановлено, що розвиток механізмів уваги у юних футзалістів має виражену вікову динаміку. У віці 13–14 років статистично значущі відмінності