Proceedings of the International scientific and practical conference ―Research Horizons in the Modern World‖ (March 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 135 p.

70 через медіа чи соціальні мережі. Після проведення таких симуляцій здійснюється аналіз дій військовослужбовців, обговорення можливих помилок та вироблення ефективних алгоритмів реагування. До реалізації цього напряму мають бути залучені викладачі, військові психологи, а також командири підрозділів. 5. Застосування ШІ-інструментів для моніторингу та аналізу інформаційних загроз. Мета напрямку полягає у навчанні льотного складу використанню алгоритмів ШІ для швидкої перевірки великих масивів даних, виявлення аномалій у текстах (ознак ботоферм) та автоматизованого фактчекінгу. В цьому контексті ШІ розглядається як асистент, що допомагає пілоту миттєво відфільтровувати деструктивний контент і аналізувати складні пропагандистські стратегії ворога, економлячи інтелектуальний ресурс для виконання бойових завдань. 6. Розвиток мережевої культури та «горизонтальної» інформаційної довіри. Цей напрям зосереджений на створенні стійких внутрішніх комунікаційних зв'язків у авіаційних підрозділах. Впровадження культури «внутрішнього факчекінгу», де кожен член екіпажу чи підрозділу стає активним фільтром інформації. Замість пасивного споживання контенту з соцмереж, пілоти навчаються оперативно верифікувати сумнівні дані через перевірені внутрішні канали. Це мінімізує ефект «інформаційного вакууму», який ворог зазвичай заповнює чутками, та зміцнює колективну стійкість до спроб дезорганізації підрозділу. 7. Формування міжнародної інформаційної культури в умовах коаліційної взаємодії. Цей напрям актуалізований переходом на західні типи літаків та інтеграцією в спільний з партнерами НАТО інформаційний простір. Його метою є навчання стандартам стратегічних комунікацій, що діють у провідних арміях світу, вивчення особливостей міжнародного медіаполя, де кожне повідомлення льотчика (інтерв’ю, пост у соцмережах, коментар) впливає на