Proceedings of the International scientific and practical conference ―Research Horizons in the Modern World‖ (March 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 135 p.

91 здатність людини діяти в умовах напруження, зберігати емоційну зібраність і підтримувати ефективність діяльності в кризових або мінливих ситуаціях. У результаті покрокового включення предикторів було отримано фінальну модель, яка включає сім значущих змінних і характеризується такими показниками: R² = 0,525; p < 0,001. Це означає, що сукупність включених предикторів пояснює 52,5 % дисперсії показника резильєнтності за NMRQ, що свідчить про достатньо високу пояснювальну силу моделі та дає підстави розглядати відібрані змінні як вагомі психологічні чинники стійкості. До фінальної моделі увійшли такі предиктори: самоприйняття (β = 0,417 на першому кроці; у фінальній моделі показник залишається статистично значущим), любов, тривожність, Я-ставлення, ввічливість, автономія та обов’язковість. Психологічно це означає, що резильєнтність у вимірі NMRQ формується на перетині внутрішньої прийнятності себе, емоційної включеності, автономності, структурованості поведінки та зниження тривожного фону. Найбільш значущим предиктором у цій моделі є самоприйняття. Це свідчить про те, що здатність особистості приймати себе, власні обмеження, суперечності та вразливі сторони є однією із базових умов збереження ефективності в стресових ситуаціях. Людина, яка має більш високий рівень самоприйняття, менше виснажується у внутрішньому конфлікті із собою, менше витрачає психічну енергію на самозвинувачення або підтримання зовнішньо прийнятного образу Я, а тому має більше ресурсів для адаптації та витримування навантаження. Позитивний внесок змінної любов вказує на значущість емоційної включеності, здатності до прихильності, теплих взаємин та збереження емоційного зв’язку з іншими як ресурсу психологічної стійкості. У ширшому сенсі цей результат можна тлумачити як показник того, що функціональна стійкість не зводиться лише до самоконтролю чи мобілізації, а спирається також на здатність зберігати емоційний контакт, цінність близькості та афективний контакт.