Proceedings of the International scientific and practical conference ―Advances in Science and Humanity‖ (March 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. - 176 p.

132 психологічна підтримка, а за потреби – медикаментозна та немедикаментозна корекція тривожно-депресивних станів [8]. Профілактичний компонент стратегії передбачає активну вакцинацію проти COVID-19 (з урахуванням актуальних штамів), максимальне уникнення тривалої іммобілізації під час будь-яких гострих станів, а також регулярну помірну фізичну активність як спосіб підтримання м’язового тонусу, пропріоцепції та трофіки суглобових тканин у довготривалій перспективі [2]. Ці заходи узгоджуються з рекомендаціями О. А. Голубовської щодо основних напрямів реабілітації після постковідного синдрому, де особливий наголос робиться на ранній фізичній активності та профілактиці ускладнень. Найвищу ефективність такого підходу забезпечує мультидисциплінарна співпраця спеціалістів: ортопеда-травматолога, ревматолога, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, а також психолога (за потреби – ендокринолога та кардіолога). Саме інтеграція зусиль різних фахівців дозволяє досягти синергічного ефекту, максимально уповільнити прогресування деформуючого остеоартрозу, зменшити частоту та тяжкість загострень, а також суттєво покращити якість життя пацієнтів після перенесеного COVID-19, як це демонструють дані К. Удіна та співавтори [7]. Висновки. / Conclusions. Перенесений COVID-19 достовірно погіршує перебіг деформуючого остеоартрозу. У пацієнтів, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, спостерігається подовження періодів загострення в середньому на 3-5 днів, збільшення тривалості ранкової скутості до 40-60 хвилин і більше, а також зниження ефективності стандартної нестероїдної протизапальної терапії у 85% хворих. Крім того, у цій групі частіше реєструються множинні та поєднані ураження великих опорних суглобів, рівень депресивних проявів за геріатричною шкалою депресії зростає вдвічі (сумарний бал 524 проти 259 у контрольній групі), а показники якості життя за опитувальником SF-12 стають більш варіабельними та нижчими (діапазон 17-28 балів проти стабільних 22-26 балів у пацієнтів без анамнезу COVID-19).