Proceedings of the International scientific and practical conference ―Advances in Science and Humanity‖ (March 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. - 176 p.

83 що сприяє виникненню страху як стійкого емоційного стану [1]. До цієї категорії належать не лише моряки, а й робітники портів, судноремонтних підприємств, логістичних служб, диспетчери та оператори транспортних систем. Їхня діяльність пов’язана з контролем складних технічних процесів і необхідністю швидкого ухвалення рішень у критичних ситуаціях [3]. Страх у професійному середовищі має різні причини: страх помилки, відповідальності, невідповідності професійним вимогам, техногенних аварій або природних загроз. На етапі професійного формування ці страхи загострюються через брак досвіду і невпевненість у власних здібностях, що збільшує рівень тривожності та негативно впливає на когнітивні процеси [2]. У сфері міжособистісних стосунків страх проявляється через порушення комунікації: уникнення відкритого обговорення проблем, страх висловлювати власну думку або повідомляти про помилки. Це знижує рівень довіри в колективі та ускладнює процес прийняття рішень [2]. Особливо це властиво ієрархічним структурам, де страх покарання блокує ефективний зворотний зв’язок. Крім того, страх може спричиняти агресію, схильність до конфліктів, замкненість або соціальну ізоляцію. У колективній діяльності це може призвести до погіршення психологічного клімату та зниження результативності командної взаємодії. Важливим є вплив страху на прийняття рішень: працівники можуть уникати відповідальності або діяти імпульсивно, що збільшує ризик помилок і аварійних ситуацій. Це безпосередньо пов’язано з проблемою «людського фактора» [1; 3]. Тривалий вплив страху також сприяє розвитку емоційного вигорання, зниженню мотивації та професійній деформації особистості. Це негативно впливає як на індивідуальну ефективність, так і на роботі колективу загалом [3]. З огляду на це, важливою є психологічна підготовка майбутніх фахівців, яка має включати розвиток стресостійкості, навичок саморегуляції та ефективної комунікації. Формування безпечного психологічного середовища