Proceedings of the International scientific and practical conference ― Education and Scientific Progress‖ (February 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 206 p.

137 дійсності. Вчительство — це симбіоз мистецтва та наполегливої праці, де викладач закладає фундамент творчої діяльності людини. Саме тому ключовою метою педагогічного досвіду стає розвиток креативного потенціалу учнів. Це виступає необхідною умовою для становлення компетентної особистості, яка здатна мислити самостійно, приймати нестандартні рішення та генерувати інноваційні ідеї для їх подальшого втілення у життя [1, с. 12]. Наукове обґрунтування питання розвитку креативності базується на працях провідних українських науковців, які досліджували педагогіку добра, психологію творчості та особливості розвитку дітей шкільного віку. Дослідники наголошують, що творчий потенціал є інтегральною якістю, яка поєднує в собі інтелект, креативність та особистісну мотивацію [2, с. 45]. Розвиток креативного потенціалу розглядається як засіб формування компетентної особистості. Цей процес полягає в ознайомленні учнів із широким спектром культурних та наукових надбань: від різних видів мистецтва (музика, література, живопис) до сучасних наукових відкриттів та інноваційних технологій (комп’ютерні програми, гаджети, інтернет-ресурси) [3, с. 88]. Основними цілями роботи є розвиток трьох ключових компонентів креативності: Когнітивний компонент: передбачає формування гнучкості мислення, оригінальності ідей, плавності думок та їхньої розробленості. Особистісний компонент: включає мотивацію до творчості, впевненість у власних силах, відповідальність та ініціативність. Практичний компонент: орієнтований на розвиток навичок використання різноманітних методів творчого мислення (наприклад, метод ментальних карт) та вміння презентувати результати своєї роботи [2, с. 92]. Для досягнення цих цілей необхідно створювати ситуації успіху, заохочувати учнів до самостійного планування та пошуку шляхів досягнення мети.