Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

107 сценарії, який вимагає застосування конкретних мікробіологічних знань для вирішення клінічної задачі. Студенти отримують вступні дані, які зазвичай доступні парамедику на місці події: скарги пацієнта, візуальні ознаки інфекції, наприклад, характер висипу, запах ран, тип дихання, анамнез захворювання та епідеміологічне оточення. Студенти обговорюють, чи може аналогічну картину викликати інший агент та які мікробіологічні маркери допоможуть їх розрізнити [5]. Студенти мають визначити який шлях передачі збудника (аерозольний, контактний, фекально-оральний), які засоби індивідуального захисту необхідні бригаді прямо зараз, як провести дезінфекцію автомобіля після транспортування такого пацієнта. Студенти перестають сприймати мікробіологію як каталог латинських назв. Вони починають бачити за кожним терміном життєву загрозу та алгоритм дій. Наприклад, вивчення ферментативної активності бактерій стає зрозумілим через контекст газової гангрени та швидкості руйнування тканин клінічно важливими клостридіями. Обговорення кейса у групах імітує роботу медичної бригади, де кожен учасник може висувати припущення та критично оцінювати ризики інфікування під час маніпуляцій. Робота над реальним випадком із практики (наприклад, випадок спалаху дифтерії або ботулізму) демонструє студентам реальну цінність мікробіологічної грамотності для збереження життя пацієнта та підвищує мотивацію до навчання. Таким чином, використання навчання на основі клінічних випадків дозволяє трансформувати вивчення мікробіології з пасивного накопичення фактів у активний процес формування клінічного мислення. Це створює міцний фундамент для наступних дисциплін, таких як внутрішня медицина та анестезіологія, забезпечуючи розуміння етіологічного фактора як першопричини критичного стану. Для перевірки ефективності оновлених методів викладання необхідно змінити і підхід до оцінювання. Замість класичних усних відповідей, які часто