Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

246 часу були ладогармонійні шукання Б. Бартока: тут і досліди бітональних накладень, і квартові і тритонові комплекси, і різноманітні остінатні фігури, і несподівані модуляційні зрушення. Своєрідна фортепіанна фактура його творів: часто зустрічається сухувате martellato, грюкотіле staccato, різкі стрибки і перехрещування рук, незвичайна гра регістрів, химерні сплески і форшлаги, примхливі «арпеджійовані» акорди. Фортепіано часто перетворюється у Б. Бартока в енергійно і уїдливо дзвінкий «ударний» інструмент, який позбавлений романтичної кантиленості. Деякі звукові нововведення у фортепіанних мініатюрах Б. Бартока підказані вдумливим вивченням фольклору. Тяжіння до квартових і секундових співзвучь пов’язане зі староугорською пентатонікою, часте звернення до тритонових сполучень навіяно лідійськими зворотами румунських та словацьких пісень; токатна ударність тембрів викликає в пам’яті дзвінкі ефекти угорських цимбал. Ще більш очевидно фольклорне походження примітивно- дводольних танцювальних ритмів, або розспівних речитативів в дусі епічних наспівів parlando rubato. В одному з ранніх фортепіанних творів композитора «Allegro barbarо» (1911р.) як би синтезувалися досліди «осучаснення», модернізації фольклорного матеріалу. «Allegro barbarо» розгортається немов на одному диханні, як вираз енергійної дії, первісної народної сили. Основна танцювальна тема характеризується інтонаційною спрощеністю; її дводольна метроритмічна організація наближається до примітивістських моделей. Мелодична лінія, що сформована з лапідарних архаїчних інтонаційних формул, інтегрована в щільну фактуру токатного руху. Перші опорні звуки поспівок різко загострюють початкову ладотональну організацію п’єси, відтворюючи синтетичний фрігійсько-лідійський мінорний лад. Переважає в п’єсі важке «рубане» martellato, що створює відчуття грубого тупоту. Композитором використаний улюблений пентатоний лад; однак смілива гармонізація пентатоники створює безліч несподіваних бітональних накладень.