Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

27 близько 700 кг, піроліз – 600 кг, газифікація – 520 кг, тоді як інтегрована модель «рециклінг + WtE» – 220 кг CO₂-екв./т. Як видно з таблиці 2, скорочення відносно полігону становить до 880 кг CO₂-екв./т. За обсягу 200 тис. т/рік це еквівалентно 176 тис. т CO₂-екв./рік [14]. В економічному вимірі при вартості вуглецю 40 €/т CO₂-екв. кліматичний ефект комбінованого сценарію становить 35 €/т відходів. З урахуванням виробництва 1,18 МВт·год електроенергії (≈100 €/МВт·год) валовий дохід сягає 118 €/т RDF. Таблиця 2. Порівняльні екологічні та техніко-економічні показники технологій Технологія GWP100, кг CO₂- екв./т Енергоефективність, % CAPEX, €/т річної потужності Полігон 1100 – 50–80 Спалювання 700 20–30 600–900 Піроліз 600 25–35 700–1000 Газифікація 520 30–40 800–1100 Рециклінг + WtE 220 до 75 інтегрована модель В умовах післявоєнної екологічної реабілітації України термічна утилізація може виконувати додаткову функцію – органічних відходів. Інтеграція BAT-підходів, цифрового моніторингу викидів та використання вторинних матеріалів зі шлаків сприятиме зменшенню навантаження на полігони та відновленню деградованих територій [7]. Таким чином, результати енергетичних розрахунків (табл. 1) та LCA- аналізу (табл. 2) підтверджують, що інтегрована система «рециклінг + термічна утилізація» є екологічно та кліматично обґрунтованою для України. Вона забезпечує підвищення енергетичної безпеки держави в умовах воєнних та післявоєнних викликів [4]. Проведене дослідження підтверджує, що енергетична утилізація твердих побутових відходів у сучасних умовах України є не лише альтернативним