Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (August 25-27, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Warsaw, Poland, 2025. - 35 p.

9 повинен свідчити висновок про відповідність центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної регіональної політики. Відсутність висновку виключає фінансування проєктів регіонального розвитку за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (п.10 ст.10 Закону). Подібна стратегічна піраміда (державна/регіональні стратегії/стратегії територіальних громад) час від часу може перебувати під дією потрясінь у разі необхідності внесення змін до Державної стратегії, як це відбулося після відповідного рішення Кабінету Міністрів України у серпні 2024 року [2]. Необхідність коригувати Державну стратегію регіонального розвитку посеред планувального періоду виникла через повномасштабне вторгнення рф і кроками України до набуття членства в ЄС. Протягом півроку (до лютого 2025 року) обласні державні адміністрації мали внести зміни у регіональні стратегії, після чого аналогічні зміни мають вносити органи місцевого самоврядування територіальних громад, для яких терміни законодавчо не встановлено. Слід також враховувати, що регіональні та місцеві стратегії розвитку затверджують відповідні органи місцевого самоврядування, що може підвищувати ризики часових розривів між затвердженням і початком реалізації різнорівневих стратегій розвитку. Станом на 30 липня 2025 року Міністерством розвитку громад та територій України погоджені оновлені стратегії 21 області. Всі зміни узгоджуються із оновленою Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки [3]. Таким же ієрархічним є підхід і до організації державної підтримки регіонального розвитку (ст. 22.1 Закону): відбір проєктів для державного фінансування здійснюється комісіями місцевих державних адміністрацій та комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регіональну політику. Подібна процедура узгоджень цілей, завдань, пріоритетів, заходів, планів тощо фактично створює вертикальну систему зверху-донизу довго- та середньо-строкового планування, яке законодавчо визначене як стратегічне. Подібна система більше характерна для держав із сильним централізованим управлінням і передбачає наскрізний моніторинг і контроль за дотриманням