Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (August 25-27, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Warsaw, Poland, 2025. - 35 p.

6 зазнає негативних фінансових наслідків. Фінансовими ризиками цієї групи є повна відсутність заощаджень; залежність від зовнішньої допомоги; неможливість спланувати бюджет навіть на кілька тижнів наперед; високий рівень психологічного та емоційного стресу через фінансову нестабільність. Вони практично не мають доступу до класичного банківського кредитування через відсутність офіційного доходу та високий ризик неповернення боргу, проте часто звертаються до мікрофінансових установ, де умови є набагато гіршими, що може спричинити боргову пастку, з якої вийти самостійно майже неможливо. Важливим є врахування глибини бідності, наявність неформальних доходів або тіньової зайнятості. Особи похилого віку. Група характеризується фіксованими або обмеженими доходами, зниженими можливостями для працевлаштування та зростання фінансових потреб, пов‘язаних із віком. Фінансова стабільність пенсіонерів знижена через відсутність накопичених ресурсів; обмежений доступ до цифрових фінансових послуг (низька цифрова грамотність); високий ризик постраждати від шахрайства (передовсім телефонне та інтернет- шахрайство); погіршення здоров'я як фактор додаткових витрат. У кризові періоди має вкрай низький адаптивний потенціал та високу залежність від пенсій, обмеженість у доступі до додаткових джерел доходу, підвищені медичні витрати. Необхідна оцінка рівня пенсійного забезпечення відносно прожиткового мінімуму, наявність хоча б мінімальних заощаджень та фінансової грамотності. Отже, фінансова стабільність населення є не лише індикатором економічного благополуччя, але й фундаментальною умовою для забезпечення резильєнтності якості життя в умовах постійних соціально-економічних викликів. Її багатовимірний характер вимагає комплексного підходу до оцінювання, який має враховувати як об‘єктивні економічні параметри, так і суб‘єктивні чинники добробуту. Оцінювання за соціальними групами дозволяє виявити специфіку вразливості та забезпечити ефективне формування