Proceedings of the International scientific and practical conference ―Multidisciplinary approaches in science, technology and culture‖ (September 5-7, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Oxford, United Kingdom, 2025. - 124 p.

11 дивовижного захоплення, породженого мрійливою та зазвичай тривожною природою сюрреалізму. Щоб визначити, який зв‘язок створює попсюрреалізм з історичним сюрреалізмом, можна сказати, що сучасний нам рух «виходить з природи сюрреалізму та імітує його перцептивну та сенсорну систему» [3, с. 6], але мрійлива реальність сюрреалізму 30-х рр. ХХ ст. зазнає відчутного впливу естетики попкультури та медіатичного бачення. Як і сюрреалізм, попсюрреалізм будує свою образну систему на суміші, відкликанні, метафорі та химерах, побудованих завдяки риторичним фігурам, з метою перероблення реальності. При цьому попсюрреалізм є мистецтвом візіонерства: він народжується з процесу, в якому на полотнах з‘являється несвідоме, що виникає зі снів та з нового прочитання речей. Панування свідомої раціональності та логіки ставиться під сумнів, щоб залишити більше місця для потенціалу уяви та нових зв‘язків, які ведуть до іншого когнітивного стану реальності, а отже, до реальності потойбічного. Представники попсюрреалізму не перетворюють власні емоції на знаки та образи, взяті з фантазії, натомість ретельно досліджують уяву, щоб створювати зіставлення образів минулого і реальності, що побудована на символах та іконах історичного періоду, відкриваючи таким чином нові точки зору на буденні речі. Символи, вкорінені в несвідомому, а не лише в повсякденному досвіді, виходять на поверхню на полотнах і оброблюються прийомами, типовими для сюрреалізму, такими як дезорієнтація, іронія, парадокс, критична параноя та чорний гумор. Сюрреалістичний живопис створює свої образи через процеси дезорієнтації, парадоксу, чорного гумору, критичної параної, гри слів та іронії, і ці ж механізми також підтримують значну частину робіт художників- попсюрреалістів, які вирішують привласнити їх та зробити їх предметом барвистих персонажів коміксів або антропоморфних істот, або, знову ж таки, гібридних істот чи тварин, занурених в абсурдні архітектурні форми, повні нісенітниці. Сюрреалістичний парадокс досягається шляхом об‘єднання образів, слів чи ідей, які спочатку здаються неможливими та хибними, але які