Proceedings of the International scientific and practical conference ―Multidisciplinary approaches in science, technology and culture‖ (September 5-7, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Oxford, United Kingdom, 2025. - 124 p.

14 При цьому важливо пам‘ятати, що здоров‘я є однією з базових потреб окремої людини та суспільства загалом, а також одним із факторів формування людського капіталу. За невдоволення цієї потреби решта потреб втрачають більшу частину актуальності. Як наслідок, охорона здоров‘я є критичною галуззю національної економіки та «життєво важливою послугою, порушення якої призводить до негативних наслідків для національної безпеки України», що юридично зафіксовано в [1]. Пов‘язані з цим особливості охорони здоров‘я як галузі національної економіки зумовлюють необхідність у процесі забезпечення її розвитку приділяти рівну увагу як економічному, так і соціальному його аспекту. Це зумовлює ефективне функціонування системи, є важливим елементом відбудови національної економіки та подолання наслідків російської збройної агресії. Численні українські науковці наводять у своїх працях визначення понять «соціальне забезпечення» (наприклад, [2], [3], [4]) та «організаційно-економічне забезпечення» (такі як [5], [6], [7]). Зазначені автори підходять до аналізу цих понять ретельно, але вивчають їх у контекстах, що або мають із системою охорони здоров‘я лише загальний, опосередкований зв‘язок, або не пов‘язані з нею взагалі. Таким чином, для належного соціально-економічного забезпечення розвитку системи охорони здоров‘я необхідно комплексно дослідити його сутність, ідентифікувавши основні елементи його соціального та економічного аспектів. Метою цієї статті є систематизація існуючих підходів до визначення сутності соціально-економічного забезпечення, а також формулювання узагальненого його розуміння, яке було б застосовним до розвитку системи охорони здоров‘я. Для досягнення поставленої мети у дослідженні виконано такі завдання: 1) проаналізовано визначення понять «соціальне забезпечення» та «організаційно-економічне забезпечення», наведених у наукових працях, публікаціях міжнародних організацій і нормативно-правових актах; 2) виокремлено спільні елементів цих визначень; 3) обґрунтовано застосування цих елементів у контексті розвитку системи охорони здоров‘я та