Proceedings of the International scientific and practical conference ―Multidisciplinary approaches in science, technology and culture‖ (September 5-7, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Oxford, United Kingdom, 2025. - 124 p.

5 зазначити, що вперше доцільність застосування асоціативності до розуміння музики як органічної частини візуального ряду було запропоновано А. Коен [5]. Асоціативність вкорінена у філософії Аристотеля та британських емпіриків – Т. Гоббса, Дж. Локка, Д. Юма та Д. Хартлі; здійснила помітний вплив на теорію стимул-реакції, пам‘яті та сучасного конекціонізму. Дж. Андерсон та Г. Бауер [2, с. 9-12] пропонують розрізняти чотири особливості асоціативності, кожна з яких отримала відображення в феномені театральної музики. Асоціативність є сенситивною (лат. sensitivus – чутливий, від sensus – відчуття) – вона ототожнює базові компоненти ментального досвіду з чуттєвим (емоції входять до категорії чуттєвого досвіду) [3, с. 130], а прості ідеї ототожнюються з елементарними, несконструйованими відчуттями. Театральна музика безумовно характеризується сенсорним походженням, вона може викликати емоціональні вібрації в свідомості глядача, що можуть доповнювати, посилювати або навіть суперечити візуальному образу. Так, за Н. Кероллом, музика є привілейованим або безпосереднім шляхом до емоцій, а настрій можу бути викликаний музикою більш ефективно, ніж стандартними вербальними техніками [4, с. 112]. Асоціативність є механістичною – наслідки складних конфігурацій випливають з властивостей основних простих ідей. Таким чином, можна передбачити ефекти поєднання вимірів музики (наприклад, ритмів та гармоній) або поєднання музики та сценічного твору. Це узгоджується з точкою зору, що музика самостійно додає значення. Театральна музика може надавати візуальним елементам якість, що недоступна іншими способами, а «...пов‘язані музичні елементи є модифікаторами, які надають експресивні властивості референту...» [4, с. 222]. Третьою рисою асоціативності є редукціонізм: події, які потрібно пояснити, розкладаються на базовий запас простіших одиниць. Це сумісно зі спробами зрозуміти феномени театральної музики з точки зору складових візуальних та музичних елементів.