Proceedings of the International scientific and practical conference “Science, technology and culture: challenges and perspectives” (September 9-11, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kyiv, Ukraine, 2025. - 11 p.

7 18. Паслін колючий га 134,0 134,0 19. Повитиця польова га 23609,9 22760,2 20. Ценхрус довгоголковий га 21640,6 20131,5 21. Сорго алепське га 865,4 843,5 Примітка: ОВ – одиниця виміру. і хижаків, перевагу отримують раніше нечисленні в цій місцевості рослиноїдні малошкідливі види. Вони починають інтенсивно розмножуватися. У результаті ці малошкідливі види стають реальними шкідниками. Тепер вже боротися доводиться з ними. І знову для цього потрібні пестициди. Повторне знищення корисних мешканців полів і садів дозволяє відродитися тимчасово пригніченому карантинному виду. Чисельність його знову зростає. І коло замикається. Це явище називають «пестицидним синдромом». Вирватися з нього можна лише використовуючи інтегрований захист рослин. Інтегрований захист рослин – це захист рослин, спрямований на довгострокове регулювання розвитку та поширеності шкідливих організмів до економічно невідчутного рівня на основі фітосанітарного прогнозу, економічних порогів шкідливості, дії корисних організмів, енергоощадних і природоохоронних технологій [3, с. 2]. Таким чином, інтегрований захист не ставить своїм завданням повне знищення шкідливих організмів (що взагалі не можливо), а підтримання їх кількості на рівні, який не перевищує економічних порогів шкідливості [4, с. 5]. Система інтегрованого захисту рослин проти карантинних організмів, розповсюджених в Україні, повинна починатись, ймовірно, з моніторингу і оцінки фітосанітарного стану та прогнозу поширення регульованого організму в карантинній зоні і закінчуватись визначенням його щільності, при якій економічно доцільно застосовувати захисні заходи (економічний поріг шкідливості [3, с. 7; 5, с. 5], скорочено ЕПШ). Під час впровадження системи інтегрованого захисту рослин проти карантинних організмів, у випадку досягнення щільності карантинного