Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and cultural innovations‖ (October 7-9, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. - 138 p.

11 Одним із ключових напрямів є удосконалення системи заміни зернових компонентів у тваринницьких раціонах трав’яними гранулами. Розроблено технічні умови на виготовлення гранульованих кормів із багаторічних бобових трав. Експериментальні дослідження на гусенятах показали, що заміна до 30–40 % зернової частки корму гранулами з багаторічних трав не знижує приростів живої маси, а у деяких випадках підвищує конверсію корму на 5–7 %. Такі результати підтверджують можливість зменшення витрат на комбікорми та підвищення економічної ефективності виробництва. [15]. Визначено параметри технології заготівлі сінажу з озимих зернових, бобових та бобово-злакових сумішок із застосуванням нових консервантів. У дослідних варіантах спостерігалось оптимальне підкислення до рН: озимого жита – 4,34, зеленоукісного жита – 4,79, озимого тритикале – 4,52, люцерни посівної – 4,67, сорго в сумішці з горошком ярим – 4,26. Кількість аміачного азоту в кормах відповідно складала 49-112%, а загальна кислотність знаходилась у межах 1,67-2,70 [16]. Для заготівлі зерносінажу з озимих зернових із застосуванням консервантів визначено вихідні вимоги до сировини при аплікаторному внесенні консервантів. У дослідних варіантах спостерігалось підкислення до рН 4,56 проти контролю 4,73, кількість аміачного азоту в кормі складала 63%, а загальна кислотність – 1,66, кількість молочної кислоти – 0,97 [17]. Розроблено систему технологічних операцій з внесенням у сіно високоактивного штаму бактерій Bacillus subtilis . У результаті збереженість поживних речовин у сіні з бобових трав становить 90-95%, протеїнова і енергетична поживність підвищується на 8-18%, що призводить до покращення енерго-протеїнового співвідношення [18]. Отримано базову інформацію кормової цінності вологого зерна кукурудзи закладеного з композицією біологічно активних речовин. Використовуючи молочнокислі та пропіоновокислі бактерії в дозі 1 і 2 грам/тону отримали продуктивний консервуючий ефект: спостерігалось підкислення до рН 5,5-5,6 та зросла кількість молочної кислоти з 62,8 до 72,9 (на 16%). В консервованому