Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and cultural innovations‖ (October 7-9, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. - 138 p.

85 % дітей, відповідно, переважаючи у дітей, які були успішними в навчанні (95% ДІ; 0,2 – 3,2) (р<0,02), та, які проживали у неповній сім'ї, у дітей сільських шкіл. Частота різноманітного спектру депресивних розладів виявлялась у 50,4 % обстежених школярів молодшого підліткового віку, переважаючи значимо у дівчаток та у міських дітей. У школярів старшого підліткового віку – у 25,4 %, що майже в 2 рази рідше. Ключові слова: діти, афективні стани, вік, стать. Вступ. Сучасне покоління дітей підліткового віку в Україні зростає в реальності війни, яка є надзвичайним навантаження на психіку людини. Це момент ризиків для здоров’я з серйозними наслідками. Українські підлітки увійшли у війну одразу після карантину, пов’язаного з COVID-19 [3, с. 380]. Україна займає 9 місце в світі за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Внутрішні міграції суттєво вплинули на психічне здоров’я населення, особливо дітей [5, с.24]. Особливо важливою та актуальною дана проблема є для українських дітей, які проходять шкільне навчання у воєнний період. Частина дітей пішли в перший клас під час війни, навчались і закінчили шкільне навчання під час триваючої війни. Мета: дослідити частоту розвитку афективних станів у дітей залежно від віку, статі, місця навчання. Матеріали і методи. Обстежено 335 дітей шкільного віку, з них молодшого підліткового віку (10-14 років) - 54,7% і пізнього підліткового віку (15-17 років 11 місяців 28 днів) - 45,3%. Особистісну тривогу досліджували за допомогою методики Спілберга-Ханіна, спектр депресивних розладів - за допомогою опитувальника дитячої депресії M. Kovacs (1992). Вірогідність відмінностей оцінено за допомогою двовибіркового t-критерію Стьюдента. Вірогідними вважали значення p<0,05. Результати. В залежності від віку, то у дітей молодшого підліткового віку (10-14 років)