Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and cultural innovations‖ (October 7-9, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. - 138 p.

87 спектру, порівняно з хлопчиками (95% ДІ; 2,6 – 8,8) (р<0,0004). При порівнянні частоти і важкості розвитку депресивних розладів у дітей школи-інтернат (59,82 ± 15,01 балів) з учнями інших шкіл (51,08 ± 9,76 балів) виявлялось значне переважання її саме у дітей, які навчаються в інтернаті (95% ДІ; 2,5 – 16,3; р<0,0079), що зумовлено частковим або повним сирітством, яке можна вважати одним із значимих чинників ризику розвитку депресії та суїцидальних думок [4, с. 75]. Висновки . Отже, проведений порівняльний аналіз частоти виникнення афективних станів у дітей в залежності від віку, статі, місця навчання свідчить, що у дітей старшого підліткового віку високий і середній рівень ситуативної тривоги виявляли в 1,8 разів, а особистісної тривоги - в 5,1 разів частіше, ніж у дітей молодшого підліткового віку, в той час як депресивні розлади зустрічались у них в 2 рази рідше, ніж у дітей молодшого підліткового віку [7, с. 45]. У дітей шкільного віку тривожність різного ступеню важкості з однаковою частотою зустрічалась в осіб різної статі, в той час як депресивні розлади з вірогідною різницею переважали у дівчаток та дітей, які навчаються в школі- інтернат. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено етичним комітетом для всіх учасників. На проведення досліджень отримано інформовані згоди батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Лисиця, Ю. М. (2018). Частота афективних розладів у підлітків Подільського регіону України. Перинатология и педиатрия, 4, С. 106–111. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_4_21 2. Майданник, В. Г., Мітюряєва-Корнійко, І. О., Кухта, Н. М., & Гнилоскуренко, Г. В. (2017). Вегетативні дисфункції у дітей.