Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context‖ (October 14-16, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2025. - 72 p.

31 та економічних факторів. Так, наприклад, Казахстан зосередився більше на співпраці з європейськими та західними організаціями, в той час як Узбекистан, Таджикистан і Туркменістан обрали різні політичні стратегії. 5. Вплив зовнішніх гравців. Центральна Азія вважається унікальним перехрестям шляхів, її територія є мостом між Росією, Китаєм, Іраном та Близьким Сходом, Пакистаном та Індією. Серед зовнішніх центрів сили в інтеграції в Центральній Азії зацікавлені також США та ЄС на противагу зростаючому впливу Росії та Китаю. 6. Проблема Афганістану. Екстремізм в Афганістані та занепокоєння тероризмом спонукають країни Центральної Азії до співпраці, хоча цей процес загрожує ускладненнями. На даний момент багато країн Центральної Азії не вважають Афганістан частиною цього регіону. Незважаючи на це, Узбекистан вважає Афганістан частиною Центральної Азії та прагне сприяти миру. Для продуктивного результату всі країни Центральної Азії повинні розробити єдину стратегію щодо Афганістану, щоб об’єднатися в боротьбі з тероризмом і наркобізнесом [3]. Інтеграцію Центральної Азії умовно можна поділити на два етапи: перший – після здобуття незалежності, другий – з 2017 року. Саме тоді, з приходом до влади Ш. Мірзійоєва в Узбекистані, регіональна інтеграція значно активізувалася - було покращено економічні, політичні та культурні зв’язки між країнами. Узбекистан ініціював спрощення візового режиму, поглибив співпрацю із сусідами та став стратегічним партнером у регіоні. Показовими стали офіційні візити Ш. Мірзійоєва до Казахстану, Туркменістану, Киргизстану, а також зустріч з президентом Таджикистану Е. Рахмоном у 2017 році. Відновлення авіасполучення між Ташкентом і Душанбе після 25-річної перерви та укладення угоди про стратегічне партнерство з Туркменістаном стали важливими кроками до зміцнення співпраці. Велику роль у підтримці інтеграції відіграла також міжнародна конференція в Самарканді під егідою ООН у 2017 році – тоді відбулося поглиблення багатосторонніх відносин і загальне процвітання регіону [7, с.15].