Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context‖ (October 14-16, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2025. - 72 p.

33 гравцями ‒ Росією, Китаєм, США та Німеччиною. Це створює для регіону потенційну можливість стати «євразійським епіцентром міжнародних геополітичних та геоекономічних перетворень». Як зазначалося вище, держави Центральної Азії продовжують залишатися об’єктами зовнішньополітичної конкуренції між США, ЄС, Китаєм, Туреччиною, Росією. США мають менший економічний вплив на регіон, ніж Китай, Росія чи Туреччина. Після вторгнення в Україну країни Центральної Азії стали більш обережними у відносинах з Росією і так само скептично ставляться до китайського впливу [6]. Такий розклад для США створює потенційне вікно можливостей, щоб зміцнити свій імідж шляхом збільшення довгострокових інвестицій у регіон. Однак не можна недооцінювати географічні та політичні реалії, можливість більш агресивної політики та дестабілізуючих дій Росії щодо держав Центральної Азії. Географічна віддаленість Сполучених Штатів від регіону є значною перешкодою для більш активного втручання Америки у справи Центральної Азії. На жаль, регіон не є головним пріоритетом зовнішньої політики США і служить лише стартовим майданчиком для участі США в Афганістані [9]. Так само для США цей регіон має другорядне значення з економічної точки зору. Нинішньої американської економічної присутності в регіоні достатньо для зовнішньополітичних цілей: американські компанії вже давно беруть участь у найприбутковіших енергетичних проектах з додатковими фінансовими інвестиціями обмеженої економічної цінності. Однак існують розширені можливості для західних інвестицій. Однією з таких можливостей є забезпечення виробництва з родовищ рідкоземельних металів у цьому регіоні, поставки яких з Китаю на світовий ринок скоротилися. Партнерство між західними країнами та країнами Центральної Азії може мати взаємовигідні результати у світлі глобальної економічної конкуренції. Слід також зазначити, що значну роль у фінансуванні програм і проектів розвитку відіграють міжнародні фінансові установи. Основними міжнародними