Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context‖ (October 14-16, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2025. - 72 p.

40 - соціально-психологічна діагностика: оцінка рівня стресу, тривожності та соціальної підтримки. Результати проведеного огляду літературних джерел доводять, що використання систематичного моніторингу якості життя дозволяє, а саме:своєчасно виявляти відхилення у функціонуванні респіраторної системи; прогнозувати ризики виникнення загострень; розробляти персоналізовані програми профілактики (фізична активність, відмова від куріння, респіраторна гімнастика, контроль ваги); оптимізувати медичні втручання та зменшити економічні витрати системи охорони здоров’я. На нашу думку, оцінки якості життя за допомогою опитувальника – нескладна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки чи складного обладнання, але надає фахівцю супроводу для аналізу методів вихідного стану здоров’я та результатів лікування й реабілітації хворих на ХОЗЛ, як на індивідуальному, так і на груповому рівні.[3] У руслі нашого дослідження та іншими науковцями [3,4], поняття та структура індивідуальних детермінант охоплює кілька груп: фізіологічні: стан дихальної функції, рівень фізичної активності, харчування, наявність шкідливих звичок; психологічні: рівень стресу, тривожності, мотивація до здорового способу життя; соціальні: умови праці, економічне забезпечення, підтримка соціальних зв’язків; екологічні: якість повітря, рівень забруднення, кліматичні умови проживання. Респіраторна система найбільш чутлива до зовнішніх і внутрішніх факторів. Так, куріння та пасивне вдихання тютюнового диму, захворювання COVID 19 та інших штамів віруса залишаються провідними причинами розвитку ХОЗЛ. Високий рівень стресу та психоемоційного виснаження підвищує ризик загострення бронхіальної астми. Забруднене атмосферне повітря, пил та хімічні агенти на робочому місці провокують алергічні та