Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context‖ (October 14-16, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2025. - 72 p.

70 секреції, дисфункціонування залоз внутрішньої секреції, супутні менструальні розлади, безпліддя) та негативних психоемоційних станів [3-4]. Саме через тісний взаєзв’язок психосоматичних новоутворень, що призводять до виникнення гіпотоламо-гіпофізарної дисфункції на тлі вторинних порушення психіки та хронічного дистресу, доцільно казати про надання комплексної медико-психологічної допомоги з метою реабілітаційного відновлення клієнта. Психологічна реабілітація жінок з даною дисфункцією має бути впроваджена як важлива частина лікування на одному рівні з медикоментозним втручанням. При гіпотоламо-гіпофізарній дисфункції, коли ментальне здоров’я пригнічено не лише гормональним дисбалансом, а також регресує через резонансний вплив стресу як відгуку на військовий стан в країні, у людини виникають порушення міжособистісних стосунків соціальної сфери, зниження когнітивних можливостей пізнавальної сфери, підвищується тривожність, зростає ризик утворення депресивних станів та проявів аутоагресії та агресивних проявів до навколишнього середовища, тощо. Відповідно до цього, нами було складено орієнтовну стратегічну модель надання психолого-реабілітаційної допомоги в межах комплексної інтегрованої співпраці з медико-соціальним лікувальним супроводом жінок з гіпотоламо- гіпофізарною дисфункцією у вищий нервовій системі організму: 1. Попереднє медико-психологічне обстеження клієнта. Окрім медичної діагностики, фахівець галузі психології має дослідити психологічний стан клієнта. Лише комплексна діагностична оцінка може надати спеціалісту необхідну інформацію для подальшої побудови оптимальної моделі надання психолого-реабілатаційної допомоги. Для попереднього психологічного дослідження фахівець може запропонувати клієнту Шкалу нервово-психічної нестійкості характеру, анкету ―Оцінка властивостей темпераменту‖ (методика В. М. Русалова), анкету ―Дослідження тривожності‖ (опитувальник Спілбергера), Шкалу самооцінки особистості (тест Дембо-Рубінштейна), тощо [5]. Додатково