Proceedings of the International scientific and practical conference “Multidisciplinary approaches in science, technology and culture” (October 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Berlin, Germany, 2025. - 121 p.

51 Операційні витрати є невід’ємною складовою діяльності будь-якого підприємства, оскільки вони відображають обсяг ресурсів, використаних у процесі основної та іншої операційної діяльності. Їх правильне відображення у фінансовій звітності забезпечує достовірність інформації про результати господарської діяльності та слугує основою для прийняття управлінських рішень. В умовах економічної нестабільності та зростання виробничих витрат особливо важливим є контроль за структурою і динамікою операційних витрат. Оптимізація таких витрат сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, стабільності фінансового стану підприємства та його конкурентоспроможності на ринку. Структура елементів операційних витрат в Україні регулюється Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [1] та 16 «Витрати» [2]. Сюди включають: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. Ці складові залишаються незмінними протягом тривалого часу та відображаються у Звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід) у розділ «Елементи операційних витрат». Цінність даного групування полягає в можливості здійснювати комплексний аналіз структури операційних витрат, визначати питому кожного елемента у загальній сумі таких витрат та виявляти обсяг використаних підприємством ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) за звітний період. Така деталізація сприяє глибшому розумінню ефективності використання ресурсів і дає змогу керівництву ухвалювати обґрунтовані рішення щодо оптимізації витрат. У сучасних складних умовах господарювання таке групування слугує інформаційною базою для внутрішнього контролю та планування діяльності. Систематизація операційних витрат за елементами забезпечує єдність методологічного підходу до формування фінансової звітності та має макроекономічне значення. Зокрема, відображення такої інформації у Звіті про