Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

234 2. Вимірювання інтенсивності фантомного болю – за допомогою візуальних аналогових шкал (VAS), або опитувальників NRS (Numeric Rating Scale ) чи мультимірних інструментів – McGill Pain Questionnaire, SF-MPQ. Вони дають змогу кількісно оцінювати інтенсивність, якість і суб’єктивне сприйняття болю.та структурованих інтерв’ю, що дозволяє відстежувати динаміку болю у процесі реабілітації. 3. Оцінка якості життя пацієнтів – із застосуванням стандартизованих опитувальників (SF-36, WHOQOL-BREF), що дозволяє враховувати фізичний, психологічний та соціальний аспекти адаптації [6]. У ряді досліджень інтегрують фізичні тести (силу, координацію) як функціональний компонент якості життя: пацієнти з високим болем зазвичай демонструють гірші результати у протезному контролі, швидкості руху, моторній адаптації [7]. Вони дають змогу кількісно оцінювати інтенсивність, якість і суб’єктивне сприйняття болю у динаміці реабілітації , що дозволяє адаптувати програму втручання . Ряд дослідників відзначають, що інтеграція фізичної реабілітації з когнітивно-поведінковими та сенсомоторними методами значно підвищує ефективність відновлення. До таких методів належать: фізичні вправи з контрольованим фізичними навантаженням, терапія з використанням віртуальної реальності, біофідбек-тренінги, а також техніки стимуляції сенсорної чутливості та нейропластичності [8]. Ефективна реабілітація після протезування з метою мінімізації фантомного болю включає:  Багатомодальне лікування болю — фармакологічна терапія (напр., антиконвульсанти, антипсихотики), нейромодуляція (TENS, спінальні стимули), транскраніальна стимуляція (rTMS) [9].  Фізіотерапевтичні втручання — градієнтна десенсибілізація, сенсорна стимуляція, масаж, мануальна терапія, протезне тренування з адаптаційними навантаженнями [10].