Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

251 Комплекс методів дослідження включав анкетування («Анкета соціо- демографічних показників у медичних працівників сфери психічного здоров’я під час війни»), шкалу вигорання MBI К. Маслач та C. Джексон, «Шкалу оцінки якості професійного життя (PROQOL-5)», «Методики копінг- стратегій» R. Lazarrus [6-8]. Збір даних та статистична обробка отриманих даних проводились за допомогою платформи RedCap. Результати. Обстеження лікарів-наркологів, що прийняли участь у дослідженні показало, що за соціодемографічними характеристиками переважали жінки 52,54 %, середній вік був 48,86 ± 1,67. Переважна більшість мешкала у великих містах - Місто більше 1000000 — 50,84 %, Місто від 100000-1000000 -22,03 %, значна кількість перебували в сімейних стосунках (52,53 %) та мали дітей (74,58 %). Неодружених, розлучених та вдів чи вдівців виявилося 41,89 %. 86,44 % обстежених відмітили наявність різноманітної соматичної та іншої патології. Щодо умов праці, оцінка задоволеності стосунками з керівництвом та відносини з колегами показали, що 81,36 % оцінювали їх як задовільні. При оцінці задоволеності психологічними умовами праці переважна більшість обстежених оцінювала їх як задовільні (71,19 %), 28,81 % вказували на незадоволеність психологічними умовами праці. Значна кількість обстежених вказувала на незадоволеність фінансовою складовою умов праці – 71,19 %. Оцінка організаційної складової умов праці свідчить про задоволеність цією складовою 71,19 %, незадоволеними були 28,81 %. На погіршення психологічних умов праці під час війни вказали 37,29 %, на зростання напруженості умов праці вказали 27,11 %, збільшення навантаження (збільшилась кількість пацієнтів) – 45,76 %, погіршення фінансового забезпечення організації робочого процесу – 35,59 %. Лише 8,47 % зазначили, що умови і характер праці не змінилися. Серед стратегій відновлення були визначені відпочинок у родинному колі 78,43 %, на природі – 49 %, за читанням – 41,18 %, за переглядом новин - 43,14 %, за підвищенням професійного рівня – 35,29 %. У переважної кількості респондентів (у 49 осіб, 96 %) реєструвались поєднання різних форм відпочинку. 70,59 % відмічали