Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

51 Постійне зростання цін на природний газ, а також неминуче виснаження його світових запасів, ставить стратегічне завдання щодо його економії. Пріоритетним напрямком для досягнення цієї мети є скорочення прямого споживання газу. Це реалізується шляхом його заміщення вторинними енергоресурсами, зокрема, ефективною утилізацією тепла продуктів згоряння, яке утворюється в технологічних та теплогенеруючих установках. Обсяг природного газу, що заміщується підігрітим повітрям (що є завданням енергоефективності), розраховується наступним чином [4]: ПР ПР ВТР 21650 33,34 год рік , де Q Б – кількість переданого повітрю тепла від димових газів (згідно з розрахунком теплового балансу повітронагрівача), МДж/год; Q ПР – теплотворна здатність природного газу (33,34 МДж/м 3 ); η ВТР – втрати тепла в навколишнє середовище (прийнято η ВТР = 0,98). Іншими словами, для забезпечення необхідної кількості тепла, що передається повітрю, потрібно було б спалити 616,9 м³/год природного газу. Основним забруднювачем атмосфери, що утворюється при спалюванні органічного палива (як-от природний газ) для виробництва тепла та електроенергії, є вуглекислий газ (CO 2 ). Використання рекуператора в теплогенеруючих установках для утилізації тепла продуктів згоряння дозволяє суттєво зменшити це екологічне навантаження. Для кількісної оцінки (що є екологічною задачею), враховується, що при спалюванні кожної 1000 м³ природного газу в атмосферу викидається 1,85 тонни CO2 [1]: G СО2 = G П Г ·1,85=8455,4 т/рік У рамках Кіотського протоколу конвенції ООН про зміну клімату (КП КЗК ООН) визначено, що природоохоронні заходи, спрямовані на скорочення викидів парникових газів та зменшення навантаження на атмосферу, призводять до двох основних типів ефектів: економічного та екологічного.