Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

76 показників, координації та рівня самообслуговування. Когнітивне обстеження забезпечує аналіз уваги, пам‟яті, виконавчих функцій і здатності до навчання новим руховим стереотипам. Психоемоційний компонент включає оцінку мотивації, рівня тривожності, настрою та готовності до активної участі в реабілітаційному процесі. Зібрані дані дозволяють сформулювати короткострокові та довгострокові цілі, визначити пріоритети (від відновлення амплітуди рухів і сили до покращення координації та навичок самообслуговування) та адаптувати засоби і методи фізичної терапії до індивідуальних особливостей пацієнта, що підвищує ефективність відновного процесу. Структура реабілітаційної програми для пацієнтів із наслідками ішемічного інсульту включає:  підготовчий етап – нормалізація м‟язового тонусу, профілактика контрактур, покращення трофіки тканин;  щадно-тренуючий етап – формування активних рухів, розвиток рівноваги, корекція патологічних рухових стереотипів;  тренуючий етап – вдосконалення міжм‟язової координації, розвиток силової витривалості, інтеграція складних рухових дій у побутові навички [14, 15]. Методологічно важливо враховувати психоемоційний компонент – підтримку мотивації пацієнта, використання елементів позитивного підкріплення, групових занять і технологій віртуальної реальності [16, 17]. Це сприяє підвищенню залученості у процес реабілітації й пришвидшує відновлення функцій. Серед критеріїв ефективності планування програми доцільно виділяти не лише клінічні показники (амплітуду рухів, силу м‟язів, координацію), а й функціональні (рівень самообслуговування, індекс Бартела, когнітивні тести). Таке багатовимірне оцінювання забезпечує об‟єктивність моніторингу й дозволяє своєчасно коригувати навантаження [18].