Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interdisciplinary Dialogue and New Paradigms‖ (December 1-3, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Astana, Kazakhstan, 2025. – 62 p.

13 недоторканність листування. Це закріплено, зокрема, у статтях 7 і 8 Хартії основоположних прав Європейського Союзу 2000 року [7]. Еволюція підходів до захисту даних чітко відображена в нормативно- правовій базі Європейського Союзу за останні десятиліття. Так, основним завданням Директиви 95/46/ЄС щодо захисту даних, ухваленої у 1995 році [8], було забезпечення права на приватність. Однак зазначену директиву було замінено Загальним регламентом про захист даних (GDPR) ЄС 2016/679, затвердженим у 2016 році [9]. Основна мета цього документа полягає у гарантуванні права на захист персональних даних в умовах сучасного цифрового середовища. Під час розробки Загального регламенту про захист даних активно дискутувалося питання щодо доцільності його ухвалення саме у формі регламенту. Регламенти Європейського Союзу мають пряму дію в державах- членах, на відміну від директив, які потребують імплементації через національне законодавство. У цьому випадку було вирішено застосувати форму регламенту, однак він зберігає значну гнучкість. Зазвичай правила, встановлені регламентами ЄС, не можуть бути змінені через ухвалення відповідних національних законів. Проте Загальний регламент про захист даних у низці випадків прямо передбачає можливість таких відхилень. Зважаючи на європейський підхід до захисту персональних даних, слід брати до уваги не лише нормативні акти загального характеру, як-от Загальний регламент чи відповідні акти держав-членів, але й інші законодавчі документи ЄС та національні закони, що регулюють обробку даних у конкретних сферах. Європейська модель захисту даних ґрунтується на комплексному підході, що включає як правові, так і організаційно-технічні заходи. Її головна мета — забезпечити дотримання прав громадян через дієві механізми контролю та нагляду, а не просто формально декларувати ці права. Такий підхід стає орієнтиром для реформування національних правових систем у контексті інтеграції до європейської спільноти та впровадження цифрових державних послуг.