Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interdisciplinary Dialogue and New Paradigms‖ (December 1-3, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Astana, Kazakhstan, 2025. – 62 p.

20 кортикостероїдів залежно від клінічної картини. У разі системної інтоксикації проводять детоксикаційну терапію, інфузійну підтримку та моніторинг нейросенсорних функцій [8]. В умовах хімічних аварій або масових випадків ураження пестицидами особливо важливою стає організація сортування постраждалих, виділення груп за ступенем ураження та визначення потреби в евакуації до спеціалізованих офтальмологічних центрів. Медичні підрозділи повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, промивними розчинами, комплектами для офтальмоірригації, антидотними засобами. Рекомендовано створювати резерви препаратів для тривалої терапії, оскільки клінічні порушення можуть проявлятися не лише гостро, а й у відстрочений період [9]. Моніторинг пацієнтів після експозиції має тривати не менше 1–3 місяців, інколи — до року, з повторною оцінкою гостроти зору, поля зору, стану макули та рогівки. Особлива увага приділяється пацієнтам із повторними або хронічними впливами, які перебувають у групі ризику щодо розвитку токсичної катаракти, макулярних дегенерацій та нейросенсорних уражень зорового нерва [10]. У перспективі важливим завданням є розробка клінічних протоколів реагування, стандартизація підходів до лікування та створення систем токсикологічного спостереження для оперативного виявлення групових уражень. Висновки: Фосфорорганічні пестициди становлять суттєву токсикологічну загрозу для органа зору, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, коли концентрація хімічних агентів у довкіллі різко зростає, а можливість своєчасної деконтамінації знижується. Механізми ушкодження охоплюють оксидативний стрес, порушення антиоксидантної системи, мітохондріальну дисфункцію та запальні реакції, що здатні призводити до структурних і функціональних змін рогівки, кришталика та сітківки. Клінічний спектр варіює від поверхневих уражень кон’юнктиви та рогівкового епітелію до токсичних ретинопатій, катарактогенезу й нейродегенеративних змін, що